«Ні продажу української землі»: аграрії, фермери, землевласники Сумщини та депутати підписали резолюцію

Відбувся круглий стіл на тему: «Ні продажу української землі» за участі голови Сумської обласної партійної організації ВО «Батьківщина» Вадима Лисого, очільника Штабу захисту української землі в Сумській області Олексія Картавого, почесного голови Асоціації фермерів Сумської області Михайла Махітки, депутатів, фермерів та землевласників.

Учасники круглого столу обговорили земельну реформу в Україні, ринок землі та його наслідки для фермерів та землевласників.

«Верховна Рада минулоріч ухвалила закон про відкриття ринку землі без урахування думки українців. А я нагадаю, опитування показують, 75% українців проти продажу землі. Тепер намагаються протягнути законопроект №2194, якими дозволяється знімати верхній шар чорноземів, продавати землю іноземцям, скасовується поняття «особливо цінні землі», а держава усувається від контрою за обігом сільськогосподарських земель», – зазначив голова Сумської обласної партійної організації ВО «Батьківщина» Вадим Лисий.

Зокрема, розглядається урядовий законопроект про скасування права громадян на отримання безкоштовних 2 га землі. За словами голови фракції «Батьківщини» в Сумській міськраді Анатолія Сагача, кожен житель міста та області може лишитися права отримати ділянку землі, передбачену законом.

Сумщина – аграрний край. На сьогодні в області зареєстровано 1042 фермерських господарства. Але після відкриття ринку землі, що відбудеться вже в липні цього року, їхня кількість помітно зменшиться, переконані учасники круглого столу.

«Я, як фермер, не зможу конкурувати з транснаціональною корпорацією, яка прийде сюди з довгостроковими мільярдними капіталами. А після відкриття ринку землі – і поготів. Ринок землі має бути  цивілізованим, відкритим та зрозумілим для всіх, а не хаотичним, яким його прийняли зараз», – говорить засновник фермерського господарства Дмитро Кірюхін.

Голова Спілки аграрних виробників та Штабу захисту української землі в Сумській області Олексій Картавий, зауважує, що для запуску ринку землі в Україні не створені фінансові інструменти, не прийняті закони для його нормального функціонування. «Ринок права обробляти землю повинен бути – не ринок землі. Земля повинна бути державною, належати народу, як це зазначено в Конституції. А для того, щоб розпоряджатися народною власністю, має відбутися референдум», – констатує Олексій Картавий.

Команда «Батьківщини» стала на захист української землі, фермерства та майбутнього існування села, та об’єднується з аграріями, фермерами, землевласниками та небайдужими жителями Сумщини, аби разом ініціювати проведення всеукраїнського референдуму.

За результатами круглого столу, присутні підписали спільну резолюцію, якою закріпили намір разом протистояти розпродажу української землі.

Нардеп Максим Гузенко: Сьогодні законопроект про земельну децентралізацію прийнято в цілому

Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин №2194 прийнято Верховною Радою України у другому читанні. Про це у Фейсбуці повідомив народний депутат від Сумщини Максим Гузенко (партія “Слуга народу”).

“Хочу щиро подякувати колегам з Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, з якими ми разом працювали над цим законопроектом. Незважаючи на блокування роботи Верховної Ради більше ніж на місяць опозиційними фракціями – законопроект про земельну децентралізацію прийнято в цілому!

За цей час ми розглянули більше ніж 3000 правок!

✅ ЗА – 284 🇺🇦“, – написав Максим Гузенко.

Дмитро Кірюхін оприлюднив позовну заяву на голову Роменської РДА

Як ми повідомляли, депутат обласної ради від партії ВО “Батьківщина” Дмитро Кірюхін через наклеп із боку голови Роменської РДА Дениса Ващенка подає на посадовця до суду.

Сьогодні обранець оприлюднив у Фейсбуці позовну заяву до Роменського міськрайонного суду.

“Друзі, сьогодні, як і обіцяв, подав позовну заяву на Ващенко Д. І, який поширював недостовірну інформацію стосовно мене, до Роменського міськрайонного суду Сумської області”, – написав Дмитро Кірюхін.

Нардеп Максим Гузенко: Розглядаємо законопроект №2194 про земельну децентралізацію

Розпочався черговий тиждень пленарних засідань Верховної Ради України. Про це у Фейсбуці повідомив народний депутат від Сумщини Максим Гузенко (партія “Слуга народу”).

“Продовжуємо розгляд законопроекту про земельну децентралізацію №2194, який є важливим елементом земельної реформи, розпочатої ще в минулому році.

Під час роботи на окрузі неодноразово чув про те, що держава передала землю громадам, але не підготувала законодавство. Досить дивно це чути від представників політичних сил, які в парламенті заблокували розгляд законодавчим спамом. Скоріше за все це робиться навмисно, щоб маніпулювати думкою людей”, – написав Максим Гузенко.

«Такі політичні ігри негативно позначаться на ситуації в області», – Вадим Лисий про порядок денний сесії Сумської облради

У середу, 28 квітня, відбудеться сесія Сумської обласної ради. До порядку денного вносять питання про висловлення недовіри голові Сумської облдержадміністрації Василю Хомі.

Вадим Лисий, голова депутатської фракції ВО «Батьківщина», висловив позицію фракції щодо цього питання.

«Майже 2 місяці Сумська обласна рада не збиралася на сесію. Врешті, на вимогу депутатів, керівництво призначило сесію на середу, 28 квітня.

Вимушений констатувати, що в облраді досі не наведений порядок, про що свідчать питання, які пропонуються до розгляду. Зокрема, виноситься проект рішення про висловлення недовіри голові Сумської ОДА – представнику Президента ☝️. Ініціатор проекту – голова обласної ради, 👉 обраний від президентської партії.

❗️Колеги, людям набридли ці «підкилимні ігри», вони хочуть бачити роботу і реальний розвиток області.

Позиція фракції «Батьківщини» в Сумській облраді очевидна: ми ЗА конструктив, ЗА відкритий діалог між депутатами та керівництвом облради, за спільну роботу над вирішенням проблем, що турбують жителів Сумщини, та подальшим розвитком області, але точно ПРОТИ брати участь у подібних політичних іграх!», – зазначив голова фракції «Батьківщини» в Сумській облраді.

Нардеп Максим Гузенко проінспектував ремонт мостового переходу на Сумщині

Не дивлячись на несприятливі погодні умови, “Велике Будівництво” на Сумщині триває повним ходом. Про це у Фейсбуці повідомив народний депутат Максим Гузенко (партія “Слуга народу”).

“Триває ремонт мостового переходу з підходами на автомобільній дорозі загального користування місцевого значення О 190204 /Р-44/-Дяківка-Сапушине-Кальченки-Горобівка – /Р-44. Наразі виконується армування опорних конструкцій. Роботи виконуються з додержанням технологічного процесу.

Разом з керівництвом ДП «Дороги Сумщини» обговорили подальший хід виконання та плани щодо ремонтних робіт”, – написав Максим Гузенко.

100 днів мера Сум: виділені мільярди на піар-проекти, а не на інфраструктуру

Що вдалося зробити Олександру Лисенку та команді “Батьківщини” за 100 днів для Сум

Мер Сум прийняв рішення про жорсткий локдаун. Пересуватися центром міста без масок заборонено. Освітні заклади відвідують лише дошколярики. Для дітей батьків, які працюють, створені чергові групи у садках. Мер заявив про те, що в лікарнях бракує кисню, якого потребують 80% ушпиталених хворих.

Водночас у передвиборчій програмі “Батьківщини”, яка розміщена на сайті ЦВК, немає нічого про боротьбу з коронавірусом. Єдине, що обіцяно освітянам та медикам — зарплати європейського рівня, але поки за рахунок бюджету цього досягнути не вдалося.

Карантинні заходи у Сумах вже викликали протести рестораторів. Вони вимагають, аби дозволили відкрити хоча б літні майданчики.

Що стосується транспорту, то Лисенко, який раніше сам займався перевезеннями, пообіцяв, що до кінця року маршрутки у місті зникнуть і працюватимуть лише ті, хто зможе надати автобуси. Місто взяло чимало кредитів на нові тролейбуси, кошти за які будуть віддавати містяни, наповнюючи податками місцевий бюджет.

Наразі місто перебуває у “червоній” карантинній зоні, тож громадський транспорт курсує в режимі спецперевезень. 20 квітня 8 із 13 місцевих перевізників написали до Лисенка відкритого листа в якості реакції на його заяву про те, що однією з вимог нового конкурсу для перевізників (проходитиме він у грудні цього року) буде закупівля нових автобусів середньої місткості. Перевізники запевняють, що на оновлення автопарків потрібно близько 20 млн доларів, і вартість квитка може сягнути 15 гривень.

Питання ремонту летовища в Сумах, яке може розпочати новий етап у розвитку міста, залишається невирішеним. Зеленський пообіцяв, що держава допоможе з ремонтом злітної смуги, якщо будуть партнери, які візьмуться за термінал.

Рух ЧЕСНО проаналізував перші сто днів роботи міського голови Сум та з’ясував, що з обіцяного вже забюджетували на 2021 рік.

Бюджет Сум на 2021 рік склав майже 2,8 млрд гривень і є дефіцитним, бо доходи — 2,7 млн. Представник сумської ГО “Бюро аналізу політики” Віктор Бобиренко каже, що експертне середовище міста не задоволене тим, як складається бюджет. Справа в тому, що багато грошей закладається на те, що помітять люди — парки, сквери, фонтани. Хоча минулого року відкрили після реконструкції Театральну площу, позаминулого — сквер Щастя.

 

Фото: Сумська міськрада

Натомість на дві найбільші проблеми міста — ремонт каналізаційних мереж та оновлення і розвиток комунального транспорту (більшість перевізників у Сумах — приватні) коштів закладається надто мало.

“Видатки бюджету повинні відповідати запланованим доходам. У видаткову частину сумського бюджету закладені деякі речі, які не будуть фінансуватись. Це перше. І друге — всі ради завжди, коли фінуправління готує бюджети, перестраховуються. Наприклад, коли планують доходи у 2,8 млрд гривень, то вони пишуть — 2,7 млрд. Таким чином очікують на перевиконання за кількома кварталами і таким чином “підганяють” бюджет”, — каже Бобиренко.

Для виконання обіцянок у мера та його команди “батьківщинівців” є неформальна коаліція з ОПЗЖ, “Слугою народу” та “Силою і честю”. Секретарем ради став представник партії центральної влади Олег Рєзнік. “Батьківщина” залишила за собою головування у стратегічній бюджетній комісії, а “слуги народу” очолюють не менш важливу земельну комісію. Таким чином, голосів для виконання обіцяного у мера в раді вистачає.

Медицина

Проблемою кожної громади залишається боротьба з коронавірусом. У програмі “Батьківщини”, яка була написана в умовах пандемії, немає жодного слова про політику боротьби з COVID-19. У міському бюджеті боротьба з коронавірусом не виокремлена, тому проаналізувати, скільки саме коштів виділено і чи цього достатньо місту, неможливо.

Мер Лисенко вже заявив про те, що у лікарнях є проблеми з медичним киснем. У місті переобладнують лікарні, що до недавнього часу не лікували хворих на COVID-19. До прикладу, 20 квітня 50 “ковідних” ліжок з’явилось у Центральній міській клінічній лікарні Сум. А в обласній лікарні збудували окрему кисневу станцію за кошти благодійників. Місцеві дитсадки працюють лише в режимі чергових груп, а школи та університети перевели на дистанційне навчання. Станом на 20 квітня на ковід хворіє майже 5 тис. сумчан.

Фото: “Панорама”

Загалом на медицину у Сумах у 2021 році планують витратити 91,7 млн гривень. Медикам обіцяли європейські зарплати, але в бюджеті коштів на доплати не закладено.

У Німеччині заробітна плата молодшого медичного персоналу від самого початку кар’єри (наприклад, після університету) складає 1200–1400 євро. А у Сумській області середня зарплата молодшого медперсоналу у 2020 році складала 7 тис. гривень, лікарів — 11 тис. (від 200 до 325 євро).

Однією з найважливіших обіцянок міського голови у сфері медицини є ремонт стаціонарних відділень усіх чотирьох місцевих лікарень протягом 2021 року. Таку обіцянку мер дав у листопаді 2020 року. У бюджет міста на 2021 рік заклали 20 млн гривень на ремонт закладів медицини та 7,3 млн на заходи енергозбереження в закладах охорони здоров’я. Ще 3 млн виділили на реконструкцію неврологічного відділення міської лікарні № 4.

Освіта

За п’ять років роботи політична сила пообіцяла підняти заробітну плату вихователів, учителів, викладачів та бібліотекарів у Сумах до європейського рівня. Доплати освітянам можна нараховувати з місцевого бюджету, а державний гарантує працівникам бюджетної сфери лише мінімально можливий рівень.

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (OCED), річна заробітна плата вчителів у Європі починається від 40 тис. євро і може сягати 110 тис. Середня зарплата вчителя у місті Суми складає трохи більше 7 тис. гривень (за рік — приблизно 90 тис. гривень, або 2650 євро).

Але крім офіційної програми є ще обіцянки мера, озвучені ним у ЗМІ. Торік Олександр Лисенко пообіцяв, що розпочнеться ремонт порожньої будівлі колишнього реального училища по вулиці Петропавлівській, 79. Тоді ж мер зауважив, що сподівається на фінансування з державного бюджету, однак якщо такого не буде, гроші виділять з місцевого. Архітектурна пам’ятка стоїть порожньою з початку 90-х років. Важливою обіцянкою голови було і те, що відремонтоване приміщення не будуть перепрофільовувати — там і надалі, після реконструкції, буде навчальний заклад. З необхідних на реставраційні роботи 98 млн гривень у 2021 році виділили лише 5 млн.

Реальне училище у м. Суми. Фото: Телекомпанія “СТС”

Приміщення реального училища наразі є школою № 4, проте діти тут не навчаються — для потреб початкової школи виділили окреме невелике приміщення поруч. Щодо експлуатації самого приміщення після реконструкції у містян є кілька думок — випускники 4-ї школи та жителі мікрорайону, де розташована будівля, виступають за те, щоб там і надалі була школа. Місцеві активісти, аргументуючи свою позицію тим, що в мікрорайоні є ще кілька шкіл і новостворена не буде повністю завантажена, пропонують віддати приміщення на потреби позашкільної освіти — гуртки, спортивні та культурні секції. Є і третій варіант — віддати приміщення у приватні руки, підприємцям, які візьмуть реальне училище в оренду та відремонтують власним коштом. Проте містяни такий розвиток подій та варіант вирішення проблеми не підтримують.

Одна із найтриваліших у виконанні обіцянок Лисенка — реконструкція спортивного комплексу “Авангард”. Його ремонтують ще з 2014 року. У бюджет міста на 2021 рік включено майже 9,8 млн гривень, які підуть на роботи у спорткомплексі — планують утеплити фасад і трибуни спорткомплексу та провести ремонт боксерського залу, коридору та підвальних приміщень.

Спорткомплекс “Авангард”, вересень 2020 року. Фото: ЦУКР 

На капітальний ремонт закладів дошкільної освіти закладено 7,7 млн гривень. На ці кошти планують відремонтувати окремі об’єкти більш ніж у 30 дошкільних навчальних закладах — харчоблоки, туалети, господарські приміщення, дахи тощо. На ремонт шкіл закладено 13 млн гривень — понад 30 шкіл отримають кошти на ремонт дахів, утеплення фасадів, ремонт каналізаційних систем, теплопунктів та електропунктів.

Ще одним великим проєктом у Сумах є дитячий садок у 12-му мікрорайоні міста. Цей проєкт реалізовується за кошти державного фонду регіонального розвитку, проте місто зобов’язане співфінансувати будівництво дитсадка — у 2021 році на це виділили 10,1 млн гривень.

Транспорт і дороги

До того, як стати мером, Лисенко займався перевезеннями. Будучи бізнесменом, він потрапив до лав “Батьківщини”. Ця політична сила, яка йшла у міськраду, у своїй програмі про транспорт не обмовилася і словом. Тому аналіз розвитку транспорту в місті Рух ЧЕСНО робить на основі публічних заяв та вже прийнятих рішень місцевої влади.

Експерт ГО “Бюро аналізу політики” Віктор Бобиренко стверджує, що більшість приватних перевізників пов’язані з депутатами із фракції ОПЗЖ та самим Олександром Лисенком — тобто їм не вигідно закуповувати нові тролейбуси і маршрутки та розвивати комунальний транспорт.

“КП “Сумиелектротранс” зараз просто вбивається — у рік закуповується один-два тролейбуси, але на металолом ріжуть більше. Виходить, що десять років тому на маршрут виїжджало 75 тролейбусів, а зараз 67. Це при тому, що закуповуються нові тролейбуси, міськрада цього року подалась на кредит у 4,5 млн євро на закупівлю транспорту, проте це не вирішить проблему — у міськраді питання розвитку комунального транспорту гальмують депутати з “Батьківщини” і “ОПЗЖ”, — твердить експерт.

З початку року виконком Сум підняв вартість проїзду у маршрутках до семи гривень. Але політик пообіцяв містянам позбутися маршруток і взятися за комунальний транспорт:

“Усі, хто не любить маршрутки, можуть радіти — через десять місяців більшість їх зникне із вулиць. У грудні цього року нас чекає новий транспортний конкурс для приватних перевізників. Однією з умов участі у ньому буде перевезення пасажирів саме автобусами. Приватні перевізники повинні будуть придбати нові автобуси середньої місткості (до 40 чоловік). Автобуси великої місткості (до 100 чоловік), що візьмуть участь у конкурсі, можуть бути як новими, так і відновленими. Але ці автобуси мають відповідати усім критеріям безпеки та екологічності”.

Лисенко переконує, що наступного року місто закупить для КП “Електроавтотранс” щонайменше 12 нових автобусів. У бюджеті на цей рік закладено передачу до статутного фонду КП 18,9 млн гривень. Частина цих коштів має піти на погашення кредитів підприємства і на закупівлю нових тролейбусів.

За кредитною угодою у Суми мало надійти 4 млн євро та 19 тролейбусів. Про це наприкінці минулого року повідомляв Мінфін. Дев’ять “кредитних” тролейбусів вже у березні вийшли на маршрути. Про це повідомляло “Суспільне”.

Фото: Сумська міськрада

Голова секретаріату ГО “Сумська платформа реформ” Максим Корнієнко зазначає:

“Замість 22, як планували спочатку, підписали договір на 19, але вартість у євро залишилася та сама. Вони, по суті, нам приїхали дорожче, ніж мали. Цей кредит лягає на плечі наших мешканців, які протягом 10–20 років сплачуватимуть цей валютний кредит і відсотки”.

Єдине, що є у програмі партії — це тези про ремонт доріг і затишних дворів. На ремонт місцевих доріг у 2021 році міська рада заклала 50 млн гривень. Проте в самому бюджеті розвитку ці видатки вказані як “Капітальний ремонт інших об’єктів”. Також немає жодної деталізації щодо вулиць, які планують відремонтувати у Сумах цьогоріч.

Віктор Бобиренко зазначає, що кошти на ремонт доріг завжди закладаються у бюджет розвитку без деталізації — тобто без вказання конкретних вулиць, які ремонтуватимуть протягом року.

“Відсутність такої деталізації дозволяє міській владі перекидувати гроші з однієї сфери в іншу. По суті — заховати кошти у бюджетній статті, не вказавши детально, що конкретно буде робитись, а потім в разі необхідності перевести їх на інші роботи”, — каже Віктор Бобиренко.

2,8 млн гривень коштуватиме сумчанам ремонт пішохідного переходу на вулицях Харківській та Героїв Сумщини. А 7 млн гривень закладено на ремонт Білопільського мосту. На встановлення і благоустрій чотирьох нових зупинок у Сумах планують витратити 2 млн гривень.

Минулого тижня розпочались роботи на вулиці Харківській. Ремонтуватимуть дорогу в рамках “Великого будівництва” — із держбюджету вже виділили 80 млн гривень. Загальна вартість ремонту дороги складає 140 млн гривень. 60 млн Лисенко пообіцяв виділити з місцевого бюджету.

Фото: “Укрінформ” 

На продовження робіт із реконструкції Театральної площі в центрі Сум виділили 3 млн гривень. Ремонт центральної частини міста розпочався ще у 2016 році і триває досі.

Бобиренко твердить, що важливим кроком для розвитку міста Суми є відновлення аеропорту. Наразі він не працює, а транспортне сполучення між сусідніми областями, зі столицею, та й усією країною досить незручне — доступне пересування або залізницею, або маршрутним транспортом. Натомість робота аеропорту могла б, на думку експерта, не лише спростити комунікацію, а й збільшити інвестиційну привабливість міста.

Ще у 2019 році місцеві політики говорили, що побудову висоток біля аеропорту допустити не можна, адже в подальшому це заблокує роботу летовища, а отже — розвиток міста. Восени 2020 року Зеленський наголосив, що держава готова допомогти з ремонтом злітної смуги, якщо з’являться партнери, які взялися б за ремонт терміналу.

Фото: ОП

Голова ОДА тоді наголосив, що цей аеропорт може стати точкою дозаправки для тривалих рейсів з Азії на захід.

ЖКГ

Ще однією проблемою Сум є ТЕЦ. Вона належить заводу, який зараз знаходиться на межі банкрутства. Від цього заводу залежить опалення цілого мікрорайону міста. Щороку напередодні опалювального сезону його мешканці не знають, чи буде у них опалення.

Сама ТЕЦ є власністю міста Суми, проте знаходиться у приватній оренді до 2024 року. Фірма не дбає про ремонт і утримання мережі. Через три роки, тобто за каденції діючої ради, розглядатиметься питання продовження оренди.

46,2 млн гривень передадуть з міського бюджету на поповнення статутного капіталу КП “Міськводоканал”. Це підприємство має близько 10 млн гривень боргів, також абоненти заборгували йому значні суми за послуги. З 1 січня 2021 року зросли тарифи: кубометр води тепер коштує 14 гривень, водовідведення — 13,4 гривень. Минулого року кубометр води для сумчан коштував 12 гривень. При цьому вода у Сумах дуже низької якості через поганий стан мереж. Заплановані витрати і на погашення кредитів та ремонт стоків і каналізації.

Останніми роками мешканці Сум скаржаться на якість води, яку постачає у їхні домівки місцевий водоканал — кажуть, перед вживанням її треба спочатку кип’ятити, а потім ще й відстоювати. Помічають на фільтрах і мастила, що містяться у воді. На іншу проблему вказують місцеві екологи, повідомляє “Суспільне”: КП “Міськводоканал” зливає відходи у річку Псел, через це спостерігається перевищення допустимих норм забруднення у кілька разів.

Екологія

Одним із найбільших проєктів міста є будівництво полігону для твердих побутових відходів на території Верхньосироватської сільської ради. Для цього із бюджету у 2021 році виділили 28 млн гривень, повна ж вартість полігону складає близько 100 млн. Сам полігон та будівництво сміттєпереробного заводу є однією з ключових обіцянок Лисенка ще з 2019 року.
Майже 1,5 млн гривень із бюджету виділять на створення зони відпочинку на річці Псел в районі Дачного провулку.

Ще мільйон гривень витратять на будівництво скверу на вулиці Петропавлівській, 94. А на будівництво скверу “Вишневий сад”, що на Курському проспекті, заплановано витратити 300 тис. гривень. Ще 200 тис. місто витратить на створення скейт-парку по вулиці Ковпака. По 3 млн гривень у 2021 році місто заклало на капітальні ремонти двох скверів — “Дружба” і “Ромашка”.

Разом з тим варто зазначити, що програма “Батьківщини” містить низку популістичних обіцянок, які у місцевій раді не може виконати ні мер, ні депутати. Як правило, політики пишуть те, що хоче чути частина виборців. Так, “батьківщинівці” вважають своїм обов’язком повернути всі території України. Залишається питання, як місцева влада підтримує бодай розвиток тероборони і скільки депутатів вступили до її лав.

Окрім територіальної цілісності, на рівні програми місцевої ради політики написали про подовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Це питання, яке може вирішити лише Верховна Рада, і на момент виборчої кампанії 2020 року парламент уже проголосував за земельну реформу і підтримав створення ринку землі.

Депутат облради Дмитро Кірюхін подає позов до суду на голову Роменської РДА

Депутат обласної ради від партії ВО “Батьківщина” Дмитро Кірюхін записав відеозвернення, в якому повідомив про наклеп із боку голови Роменської РДА Дениса Ващенка.

Дмитро Кірюхін заявив, що подає на посадовця позов до суду. “Мені здається, що ми з депутатським корпусом наступили на хвіст якоїсь кримінальної гідри, яка приїхала на Роменщину підзаробити”, – додав депутат.

Володимир Поцелуєв: «Лікарі Сумської ЦРКЛ з нетерпінням чекають на комп’ютерний томограф»

Ідея придбати комп’ютерний томограф з’явилась у Сумській центральній районній клінічній лікарні після того, як до них почали потрапляти хворі на COVID-19. Сьогодні тут перебуває близько сотні пацієнтів. Більшість – з важким перебігом хвороби.

«Рік тому назад ми почали будівництво приміщення під комп’ютерний томограф. Вже тоді ми бачили, що починає зростати захворюваність на COVID-19. І було зрозуміло, що основний критерій верифікації, тобто діагностики цього захворювання, – це комп’ютерна томографія легень. Та коштів на придбання апарату лікарня не має. На жаль, таких коштів – а це 12 мільйонів – у нас немає, щоб нам виділили і ми могли цей апарат придбати. Враховуючи наш статус КНП, тобто комунального неприбуткового підприємства, ми сьогодні можемо отримати такий апарат в лізинг, без відсотків безпосередньо у виробника. За умовами лізингу ми маємо спочатку  заплатити 30%, решту, тобто 70%, ми заплатимо протягом року», – пояснив керівник лікарні Володимир Поцелуєв.

Головний лікар вирішив звернутись за підтримкою до депутатів та керівництва Сумського району, щоб вдалося поєднати районний і державний бюджети, а також залучити бюджет громади міста Суми.

2 млн. грн. вже найближчим часом готова виділити Сумська райдержадміністрація. Наразі  проект рішення вже готовий. А ось коли гроші потраплять до лікарні, залежить від того, наскільки швидко депутати райради підтримають відповідне рішення.

Наразі депутати різних фракцій висловлюють готовність підтримувати це важливе для всього району голосування.

«Потрібно для придбання КТ в лізинг оплатити 30%,  1 млн. грн. дає народний депутат Васильєв, 1 млн. грн. дає Сумська міська ОТГ і 2 млн. грн. буде виділятись від Сумської районної ради», – прокоментував голова фракції «Батьківщина» Михайло Мельник.

Сумська ЦРКЛ перейшла під юрисдикцію Сумської міської об’єднаної територіальної громади, тож Сумська міська рада теж долучиться до вирішення фінансових питань медзакладу. Мер Олександр Лисенко запевнив, що місто буде повністю планувати виділення коштів на ремонтні роботи, на придбання техніки і обладнання, на утримання медзакладу з  міського бюджету.

Тим часом лікарі  з нетерпінням чекають на новий аппарат, який стане їм в нагоді і після пандемії: комп’ютерний томограф використовуватимуть для діагностики всіх органів і систем, починаючи від легеневих, мозкових патологій, інфарктів, інсультів, для досліджень черевної порожнини, органів малого тазу, серцево-судинних досліджень.

Як зазначив Володимир Поцелуєв, наразі в Сумській ЦРКЛ вже зведена і облаштована спеціальна будівля  із захисними від рентген-променів стінами, а персонал пройшов відповідне навчання. Не вистачає тільки самого томографу.

Максим Гузенко про законопроєкт №2194: «Громади стануть справжніми господарями землі»

В Україні триває земельна реформа, відповідно до якої Верховна Рада України ухвалює цілий пакет законопроектів. Зараз на розгляді знаходяться одні з ключових законопроектів, які й мають її запустити на місцях. Законопроєкт №2194 – один із таких. Нещодавно його винесли на повторне друге читання із трьома тисячами правок, з яких депутати розглянули вже більше 2000. Ми поцікавилися у народного депутата України Максима Гузенка, яка його позиція щодо цього закону та що він дасть громадам.

Максиме Васильовичу, що передбачає законопроєкт №2194 і чому він такий важливий для громад?

В інформаційному полі останнім часом дуже багато «вкидів», направлених дискредитувати цей документ. А все тому, що деяким нечистим на руку бізнесменам хочеться зберегти ті корупційні схеми, які роками «культивувалися» в земельній сфері. Підприємства, які 10 років платили по 2-3% орендної плати, а тепер без всякого конкурсу хочуть преукладати договори під 12%, на мою думку, не чесні на руку. Адже всі ці 10 років їх вантажівки розбивали дороги громад, користувалися інфраструктурою, але при цьому підприємства платили мізерну орендну плату. Беззаперечно, є доброчесні фермери, які вкладали в громади чималі кошти: будували і церкви, і стадіони, і фельдшерсько-акушерські пункти, і дороги ремонтували за свій рахунок, але таких небагато. 12% – це мінімум, який орендар зараз має платити, тому, на мою думку, раціональніше і економічно доцільніше виставляти зараз усі земельні ділянки на аукціон. Я впевнений, що цифри будуть куди привабливіші, ніж 12%. Це своєрідне продовження децентралізації – ОТГ візьмуть на баланс не тільки фінансування установ, а й отримають землі як інструмент додаткового поповнення бюджету. Кажучи просто, ОТГ зможуть, наприклад, створити на цих землях комунальне підприємство, здати їх в оренду під хороші відсотки чи використовувати самі. Разом із цим, громади набувають і контролюючої функції щодо самовільного захоплення земель, їх псування, зможуть посилювати контроль заповідних територій і т.д. Також уже є працюючий алгоритм захисту пасовищ від розорювання, організація так званих «громадських пасовищ», адже це також дуже важливо, держава зараз усіляко підтримує закупку та уримання великої рогатої худоби і фізичними особами, і фермерськими господарствами, а без пасовищ це все марно.

Після передачі землі в ОТГ місцеві жителі активно почали подавати заяви для виділення 2 га для ведення особистого селянського господарства, як ви до цього ставитеся?

Чесно кажучи, досить спірно! По-перше, я розумію, що право на отримання такої землі гарантовано кожному громадянину Конституцією України і тому логічно, що люди хочуть скористатися цим правом. Але з іншого боку, ми розуміємо, що для кожного бажаючого землі не вистачить і буде несправедливо комусь земельну ділянку виділити, а комусь ні. Крім того, лише одиниці після отримання землі починають займатися селянським господарством, більшість із них відразу віддаються в оренду першому-ліпшому фермерському господарству, а то і агрохолдингу.

До того ж навряд чи орендна плата зробить когось багатшим чи сильно вплине на фінансове становище громадянина.

Земельна реформа тільки починається, вона буде відточуватися та покращуватися, пропонувати алгоритми використання та залучення інвесторів. А якщо завтра все роздати, ще й не зрозуміло кому, бо часті випадки, коли заяви подають люди із запорізької, дніпропетровської та інших областей заяви в сумські громади, то в такому випадку ні про які надходження до бюджету мова не йде. Безумовно, в нашій країні йде війна, є велика кількість атовців, яким, однозначно, землю потрібно давати, більш того – залишати резерв для таких випадків.

Поясніть, будь ласка, яким чином громада зможе здати в оренду землю та створювати комунальні підприємства для її обробки?

Буде електронний земельний аукціон. Громада виставляє певну ділянку на аукціон, щоб здати її в оренду. Повідомляє про це в друкованих та електронних ЗМІ, на сайті Прозорро, вказуючи дату. Орендар реєструється в системі електронного аукціону і приступає до торгів. Таким чином громада може отримати якомога вищу оренду за землю, бо на аукціоні буде ринкова конкуренція.

Або якщо територіальна громада ці землі не роздасть, а збереже і створить комунальне підприємство, орендуватиме чи придбає техніку, найме людей на роботу, які живуть у цій громаді, то користі і фінансової вигоди буде набагато більше!

Можемо порахувати на прикладі!

Наприклад, до Роменської ОТГ Держгеокадастр передав близько 8000 га. Грубо припустимо, що орної землі лише половина, тобто 4000 га. Орієнтуючись на ціни цього року, прибуток з одного гектара, наприклад, кукурудзи – від 20 000 до 35 000 гривень! Чистого прибутку з 4000 га комунальне підприємство може отримати за найскромнішими підрахунками – 80 мільйонів гривень, а це майже половина річного бюджету міста Ромни. За ці гроші можна відремонтувати абсолютно всі дороги за 2 роки, збудувати декілька садочків, шкіл або лікарню, оновити весь комунальний транспорт або систему водопостачання по всій громаді! Більше того, це величезна кількість робочих місць, за які знову ж будуть платити податки із заробітної плати в громаду, а ще це практика для студентів та сезонний заробіток для пенсіонерів.

Є альтернативний варіант – через аукціон віддати цю землю в оренду. Зараз оренда одного гектара коштує від 4000 грн, з 8000 га маємо 32 000 000 гривень щорічно! Тому перспективи колосальні, було б бажання.

Зрозуміло. Але ж, думаю, що в цій системі теж можна знайти лазівки, коли орендатор зможе «домовитися» з орендодавцем?

Цей закон і покликаний унеможливити оренду чи продаж землі «для своїх» за попередньою домовленістю. Також неможливо буде дати неточну інформацію чи заблокувати когось з учасників без підстав. А чим більше учасників торгів на лоті, тим більше шансів отримати вищі проценти за земельну ділянку. Держава ліквідувала корупційну схему з Держгеокадастром, тепер ці всі процеси зав’язані на місцевій владі. Проте я все одно наголошую, що жителі громади мають контролювати цей процес також. Адже землі, які перейдуть у власність ОТГ, це не власність голови громади чи депутатів, це власність усіх жителів громади. Тому й розпоряджатися нею треба спільно.

Дякую вам за пояснення.